Контактори — це електромагнітні апарати для частої комутації силового навантаження. Котушка притягує рухому частину, контакти замикаються, і двигун чи група освітлення отримує живлення. На відміну від автомата, контактор розрахований на сотні тисяч спрацювань, тому саме він стоїть у колі, яке вмикається щодня.
| Підрозділ | Призначення | Де застосовують |
|---|---|---|
| Модульні контактори | комутація груп у щиті | освітлення, обігрів |
| Силові корпусні контактори | керування двигунами | насоси, компресори, верстати |
| Аксесуари до контакторів | блок-контакти, теплові реле | розширення схеми |
| Котушка | 24, 230, 400 В | за схемою керування |
Види контакторів
Модульні контактори стоять на DIN-рейці поруч з автоматами й майже безшумні — їх ставлять у житлових щитах на освітлення та тепла підлога. Силові корпусні розраховані на двигуни: у них потужніша дугогасильна система й можливість навісити теплове реле.
- Модульні — 16–63 А, 1–4 полюси, ширина 1–3 модулі.
- Силові корпусні — 9–95 А і вище в категорії AC-3.
- Аксесуари — додаткові блок-контакти, теплові реле, приставки витримки часу.
- Котушки 24 В для схем із контролером і 230 В для щитів.
Як вибрати контактор
Категорія застосування
Струм у паспорті вказують для різних умов. AC-1 — активне навантаження, AC-3 — двигун із пусковим струмом у 5–7 разів більшим за робочий. Контактор на 25 А в AC-1 може виявитися апаратом на 9 А в AC-3, тому дивитися треба саме на потрібну категорію.
Напруга котушки
230 В — коли команду подає кнопка чи реле в щиті, 24 В — коли керує контролер. Помилка з номіналом виводить котушку з ладу за секунди, тому маркуйте клеми на етапі складання.
Де застосовують і що обрати
Контактори ставлять у щитах освітлення, шафах насосних станцій, вентиляції, воріт і верстатів. Для захисту двигуна доберіть апарат із розділу Захист електродвигунів, для команд оператора — кнопки та пости керування. З виробників радимо Schneider Electric.