Перемикачі — це органи керування, які фіксуються в обраному положенні й задають режим роботи схеми: «ручний — автомат», «мережа — генератор», вибір лінії або швидкості. На відміну від кнопки, перемикач зберігає стан після відпускання, тому положення видно оператору з першого погляду.
| Параметр | Значення | Де застосовують |
|---|---|---|
| Кількість положень | 2–4 | режими роботи |
| Тип | поворотні, з ключем | панель, пульт |
| Отвір | Ø22 мм | уніфікація з кнопками |
| Контакти | NO, NC, комбіновані | за схемою |
Види перемикачів
Двопозиційні перемикачі задають просту логіку «увімкнено — вимкнено» або «ручний — авто». Трипозиційні з поверненням у центр використовують для реверсу: оператор утримує ручку, поки механізм рухається. Виконання з ключем обмежують доступ до режимів для сторонніх.
- Поворотні перемикачі на 2 і 3 положення, Ø22 мм.
- Виконання з поверненням у нейтраль для реверсу.
- Перемикачі з ключем для захищених режимів.
- Контактні блоки NO і NC, які набираються під потрібну логіку.
Як вибрати перемикач
Логіка положень
Спершу опишіть схему словами: що має статися в кожному положенні. Далі під цю логіку набирають контактні блоки — саме їх кількість, а не сама ручка, визначає можливості перемикача.
Захист від помилки
Для режимів, які змінює лише наладчик, беруть виконання з ключем. Для реверсивних схем обов'язкове нейтральне положення, інакше можливе одночасне замикання двох напрямків.
Де застосовують і що обрати
Перемикачі ставлять на пультах верстатів, у шафах насосних станцій, на щитах із генератором і в системах вентиляції. Для силової комутації дивіться кулачкові перемикачі, для команд — кнопки керування. З виробників радимо НОВАТЕК-ЕЛЕКТРО.